Здоровий спосіб життя
Алкоголю, тютюну, наркотикам скажи «НІ»!
Алкоголь, тютюн, наркотики? Які з цих речей ти впустив у своє життя? І чому? Цікавість, прагнення до незвичайних відчуттів, вплив оточення, страх?
А чи не підігрівається це все більш «досвідченими» товаришами і доповнюється власною самовпевненістю та, деколи, наївністю? Чи не підсилюється твоє бажання випробувати незвичайні відчуття, спробувати щось, про що знають інші, прагненням бути як усі, не виглядати білою вороною?
Можливо, відсутність в повній мірі знань про наслідки вживання вище перелічених речовин, а також перекручені цінності і пріоритети стають благодатним ґрунтом для впливу інформації, що створює твоє позитивне ставлення до алкоголю, куріння та наркотиків.
Давно вже стали звичними заклики про те, що, наприклад, куріння здатне викликати рак легень, важкі серцево‐8 років менше, ніж його ровесник, який не курить.
Але це чомусь нікого не ляка. Через нерозуміння, сліпе наслідування моди, дорослих, ровесників ти починаєш курити — спочатку робиш одну затяжку, викурюєш одну сигарету, а потім тягнешся до лиховісної пачки знову і знову. Так куріння стає звичкою. А почати курити набагато легше, ніж покинути. Ти не розумітимеш, а воно продовжуватиме тебе вбивати: повільно, безболісно. Однак наслідки безболісними не будуть і час назад повернути ніколи вже не зможеш людству
Учені, які вивчали перші випадки захворювання на СНІД, дійшли висновку, що основна його особливість — переважне ураження системи імунітету, що виявляється в цілковитій беззахисності організму хворого перед порівняно нешкідливими мікроорганізмами, а також злоякісними пухлинами. Які ж особливості системи імунітету і чому нове захворювання було названо синдромом набутого імунодефіциту?
Імунна системаЗазначене дає уявлення про систему імунітету, її функції і підводить нас до основного.Імунодефіцит — це порушення структури і функцій тієї чи іншої ланки імунної системи. Він буває вродженим або набутим.
Вроджені (первинні) імунодефіцити — важкі захворювання в дітей, народжених із дефектом якої-небудь ланки імунної системи. На щастя, уроджені імунодефіцити зустрічаються дуже рідко.
Частіше зустрічаються набуті (вторинні) імунодефіцити, що спостерігаються як наслідок тих чи тих впливів — іонізуючих випромінювань, прийому ліків, що пригнічують функції імунної системи, складних операцій, травм тощо.
Передача ВІЛ
ВІЛ міститься у крові (зокрема й менструальній), спермі й вагінальних виділеннях інфікованих людей. Передаватися вірус може лише у разі потрапляння цих рідин в організми інших людей. Застосовуючи складні лабораторні технології, можна виділити вірус з інших біологічних рідин інфікованих людей, зі слини, приміром. Але рівень вірусу в цих виділеннях дуже низький, щоб бути заразним.
Таким чином, основними шляхами передачі ВІЛ є: Статевий контакт із ВІЛ-інфікованою людиною, коли сперма чи вагінальні виділення інфікованої людини потрапляють на слизові оболонки, із яких вірус потрапляє у кров людини.
• Контакт крові з кров'ю. Це відбувається, як правило, при ін'єкціях, коли використовують уже використаний інструментарій. Ще нещодавно, коли не проводилось обов'язкове тестування донорської крові, це відбувалося під час переливання крові або через продукти з інфікованої крові. Дуже рідко передача ВІЛ можлива у випадках професійних травм працівників охорони здоров'я, приміром унаслідок уколу інфікованою голкою. На щастя, дослідження свідчать, що менше 1% людей, які випадково ушкодили шкіру зараженою ВІЛ голкою, інфікувалися.
• Вертикальна передача від матері до дитини під час вагітності, при пологах та під час годування (через молоко матері). Середній ризик передачі під час вагітності коливається в межах 25—30%, але може бути й вищим, коли в матері більш високе вірусне навантаження або розвинувся СНІД. Годування грудьми несе ризик передачі, і його варто уникати.
Визначення ВІЛ
Як правило, ВІЛ визначається тестом на ВІЛ-антитіла. Першим роблять тест, як правило, крові, але можливо і слини. Оскільки тест може бути позитивним навіть у неінфікованої людини — проводиться повторний тест.
Період часу між інфікуванням і розвитком антитіл може бути різним. У більшості антитіла до ВІЛ починають вироблятися приблизно через 45 днів після інфікування. Але іноді розвиток антитіл може тривати до шести і більше місяців. Це одна з причин, коли від-сутність антитіл не і завжди означає відсутність інфекції. Важливо мати на увазі, що<span times="" new="" roman'"="">вірогідність того, що імунна система буде дужче вражена і в більшості інфікованих розвинуться інфекційні захворювання або пухлини. Ця статистика відображає лише загальні тенденції: кожна людина має індивідуальну реакцію організму на ВІЛ, яка може або призвести до клінічних виявів захворювання, або ні.
Збудники інфекцій постійно присутні навколо нас, і з ними імунна система здорової людини зазвичай справляється без проблем. Вони стають проблемою лише тоді, коли імунна система не працює належним чином і інфекції, що раніше перебували під її контролем, активізуються. В організмі людини також є особливі клітини. Якщо імунна система ушкоджується, ці клітини можуть викликати опортуністичні пухлини, а іноді й рак. ВІЛ також може вплинути безпосередньо на організм, приміром уразити імунні клітини мозку. Тоді порушується робота центральної і периферичної нервової системи. Захворювання внаслідок опортуністичних інфекцій чи пухлин свідчать про те що в людини клінічна ВІЛ-інфекція.
Важливо розуміти, що ознаки СНІД і клінічних ВІЛ-захворювань є симптомами, викликаними певними інфекціями і пухлинами, але не ВІЛ як таким. Не можна відповісти на запитання, які є симптоми СНІДу, тому що існує широкий спектр можливих симптомів. Певні симптоми асоціюються з відповідними опортуністичними інфекціями.
Перш ніж поставити діагноз — СНІД, лікарі вивчають велику кількість симптомів і проводять тестування. Немає єдиного тесту на СНІД. Лікарі шукатимуть одну з опортуністичних інфекцій або рак при імунній недостатності.
Формування здорового способу життя
Здоровий спосіб життя – складова соціалізації учнів
Дитина — це диво, що одного разу сталося. Саме навколо неї, наче навколо Сонця, повинно обертатися все, щоб це сонечко сяяло радісно, щоб блищали дитячі очі, щоб не згасало прагнення пізнавати нове.
В одвічних пошуках істини людство нарешті зрозуміло, що головна соціальна цінність — це життя і здоров'я кожної людини, а рівень цивілізації визначається духовним, інтелектуальним і фізичним розвитком кожного.
Можна стверджувати, що спосіб життя та здоров'я людини залежать від наявності впевненості в перспективах на майбутнє. Отже, здоров'я, з одного боку, — ідеальний стан організму, якого особистість мала б прагнути досягти з перших днів свого свідомого життя, а з іншого — це є одна з найважливіших характеристик, яка відображає в якості життя ресурс, що свідчить про можливість особистості впоратися з повсякденними труднощами життя, задовольнити свої потреби задля досягнення фізичного, психологічного і соціального благополуччя.
Для поліпшення здоров'я (індивідуального чи суспільного) необхідна наявність певних передумов. Основними з таких передумов ВООЗ визнала:
• наявність миру;
• наявність даху над головою;
• прояв соціальної справедливості, рівності, неупередженості;
• освіту;
• оптимальне харчування;
• наявність постійного прибутку;
• стабільність екосистеми;
• достатність сталих ресурсів.
Стан системи охорони здоров'я обумовлює в середньому лише близько 10 % усього комплексу впливів. Решта 90 % припадає на:
• екологію (близько 20 %);
• спадковість (близько 20 %);
• умови і спосіб життя (близько 50 %).
Важливою є роль медіа-ресурсу в пропаганді здорового способу життя. Людина сприймає, усвідомлює різноманітну інформацію, під впливом якої і формується ставлення до власного здоров'я.
Типові джерела інформаційного впливу на сучасну людину
Слід заохочувати дітей зіставляти інформацію, одержану з різних джерел, розвивати критичне мислення, позбавляти сліпої довіри до друкованого слова.
Здоровий спосіб життя учнів — це сукупність ціннісних орієнтацій та установок, звичок, режиму і темпу життя, спрямованих на збереження, зміцнення, формування, відтворення здоров'я в процесі навчання і виховання, спілкування, праці і відпочинку і передачі його у майбутньому.
Складові здорового способу життя включають елементи, які стосуються всіх аспектів здоров'я — фізичного, психологічного, соціального і духовного.
Найважливіші з цих елементів:
• усвідомлення цінності здоров'я (домінуючий у світогляді людини духовний пріоритет і відповідна психічна установка);
• відсутність шкідливих звичок (тютюнової, алкогольної, наркотичної залежності, безладних, небезпечних статевих стосунків);
• доступ до раціонального, збалансованого харчування (у тому числі якісної питної води, необхідної кількості вітамінів, мікроелементів, протеїнів, жирів, вуглеводів, спеціальних продуктів та харчових добавок);
• умови побуту (якість житла, умови для пасивного і активного відпочинку, рівень психічної і фізичної безпеки);
• умови праці (безпека не тільки у фізичному, але й у психічному аспекті, наявність стимулів і умов для професійного розвитку);
• рухова активність (використання засобів фізичної культури і спорту, різноманітних систем оздоровлення, спрямованих на підвищення рівня фізичного розвитку, його підтримку, відновлення після фізичних і психічних навантажень).
Основним змістом соціальної діяльності щодо формування здорового способу життя є розробка і реалізація різноманітних проектів різного спрямування, рівня та обсягу, які спираються на певні передумови, мету, принципи, стратегії, механізми, обумовлені формуванням здорового способу життя як науковою дисципліною і мають на меті поліпшення здоров'я окремих осіб, груп людей, спільнот, країн.
Основні принципи здорового способу життя людини будь-якого суспільства:
• принцип партнерства;
• пристосування діяльності щодо формування здорового способу життя до місцевих умов, потреб і можливостей окремих груп людей, громад, організацій, регіонів, країн з урахуванням особливостей їх суспільного, економічного та культурного устрою.
Здоров'я та здоровий спосіб життя потребують на сучасному етапі розвитку суспільства особливого інтегрованого підходу. Взагалі, існує певна схема розгортання процесу опановування здоровим способом життя.
Сучасні соціальні негаразди, економічна криза в державі негативно позначились на здоров'ї української нації взагалі, а найбільше занепокоєння викликає стан здоров'я майбутнього покоління.
Взаємодія основних аспектів діяльності щодо
формування здорового способу життя
Усі здорові люди люблять життя (Г. Гейне)
